Як писати, щоб тебе почули?
Є люди, які знають, що таке війна. Які пережили її. Які досі переживають її. Вони бачили її не на екрані. Вони все бачили на власні очі. Вони все пережили власною душею, власним тілом, власними нервами.
Нам дуже важливо чути цих людей. Дуже важливо почути їхній голос. Голос війни. Нам дуже важливо дати їм слово. Почути, що таке війна без екрану. Війна без фільтру.
Ми сподіваємося, що ініціатива «Голос війни: школа публіцистики для ветеранів АТО» буде одним важливим кроком в цьому напрямі. Ми зібрали 30 ветеранів, які хочуть описати свій досвід. Щотижня вони зустрічатимуться з відомими українськими письменниками, журналістами та блоґерами. Вони слухатимуть про досвід інших, про нюанси мистецтва писати і висловлювати думки. Вони також писатимуть самі, пробуватимуть, вчитимуться. Читатимуть вголос для інших, слухатимуть голоси інших. Обмінюватимуться думками та досвідом. Обмінюватимуться болем і радістю.
Наприкінці будуть тексти. Різні, несхожі, великі й маленькі – тексти «голосу війни». Ми їх зберемо та опублікуємо, на цьому сайті, в медіа, – і в окремій книжці. Ми хочемо, щоб ви їх прочитали. Принаймні спробували.
Якщо ви бажаєте долучитися до одного із семінарів в рамках Школи, будь ласка, заповність резерваційну форму. Щойно у нас буде можливість запросити – ми повідомимо про це.
Більше інформації про проект за посиланням.
